За чотири роки повномасштабного вторгнення довкілля Чернігівщини зазнало ударів, масштаб яких вимірюється вже не просто тоннами токсинів, а десятками мільярдів гривень. Станом на кінець січня 2026 року сума офіційно задокументованих збитків перевищила 32 мільярди 342 мільйони гривень.
Кожна атака на нафтобазу чи промисловий об’єкт залишає по собі невидимий, але смертоносний слід. За словами Олега Трейтяка, який очолює Державну екологічну інспекцію області, війна спричинила небезпечну тенденцію: у ґрунтах та водоймах регіону фіксують зростання концентрації важких металів – від нікелю до хрому. Коли російські снаряди руйнують резервуари з пальним, нафтопродукти просочуються глибоко в землю, згодом отруюючи підземні горизонти води.
Анатомія руйнувань: від отруєного повітря до мертвих річок
Цифри, оприлюднені екоінспекторами, вражають своєю деталізацією. Найбільший фінансовий удар припадає на землю, проте повітря та вода постраждали не менше. Структура збитків виглядає наступним чином:
- Земляні ресурси: забруднення та засмічення ґрунтів на площі понад 1,5 мільйона квадратних метрів обійшлося екосистемі у 20,47 мільярда гривень.
- Атмосфера: пожежі на нафтобазах, лісові займання та горіння інфраструктури призвели до викиду майже 600 тисяч тонн шкідливих речовин. Лише через знищення лісів на площі 574 гектари шкода перевищила 3,9 мільярда гривень.
- Водний фонд: збитки оцінюють у 5,27 мільярда гривень, що включає як безпосереднє забруднення хімікатами, так і фізичне засмічення акваторій уламками.
Журналісти зазначають, що окремою чорною сторінкою в історії екології області стало літо 2024 року. Тоді через транскордонне забруднення Сейму та Десни з території РФ загинуло понад 3,3 тисячі тонн риби. Ця катастрофа самотужки “важить” понад 21 мільярд гривень у загальному реєстрі втрат біоресурсів.
Хроніка екоциду: від “Айстри” до житлових кварталів
Експерти провели 368 розрахунків шкоди, виокремивши ключові точки катастроф. Це не просто статистика – це карта ударів, що нищили екосистему регіону протягом останніх років.
- Березень 2022: руйнація комбінату “Айстра”, де вилив пального та карбамідно-аміачної суміші разом із масштабною пожежею завдали збитків на понад 1,1 мільярда гривень.
- Вересень 2025: тижнева пожежа на торфовищах Кіптівської громади, спровокована падінням безпілотника, що вартувала довкіллю 235 мільйонів гривень.
- Осінь 2025: серія атак на промисловість у Прилуках та Ніжині. У Прилуках згоріло понад 2,5 тисячі тонн нафти, а в Ніжині через пошкодження резервуарів ґрунт був критично отруєний нітратами.
- Грудень 2025: удар по житловій багатоповерхівці в Чернігові на вулиці Волковича. Навіть локальна пожежа в чотирьох квартирах спричинила викид майже 8 тонн токсичних продуктів горіння та засмічення тисячі квадратних метрів землі будівельним сміттям.
“На сьогодні ми маємо чіткий алгоритм дій. Державні інспектори виїжджають на місце події, здійснюють фото- та відеофіксацію, відбирають проби ґрунтів, води та повітря”, – наголошує Олег Трейтяк.
Всі ці акти обстежень та лабораторні звіти сьогодні передаються правоохоронцям. У майбутньому вони мають стати залізобетонною доказовою базою для репараційних позовів проти агресора. Проте повноцінне відновлення – рекультивація земель та очищення річок – розпочнеться лише після тиші на фронті, коли міжнародні проєкти з дистанційного зондування Землі зміняться реальними роботами на деокупованих та безпечних територіях.
