Україна офіційно вшанувала пам’ять воїна, який став щитом для своїх побратимів у найпекельніших боях під Часовим Яром. 24 лютого указом Президента Анатолію Степаненку посмертно присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
До великої війни Анатолій був звичайною людиною праці зі Срібнянщини, що на Чернігівщині. Уродженець села Карпилівка, він пройшов шлях від сільського школяра до вправного тракториста-машиніста. Фундамент його мужності закладався ще під час строкової служби в десанті, проте справжнім випробуванням став захист країни у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила.
Бойовий шлях старшого солдата Степаненка навесні та влітку 2025 року перетворився на серію героїчних епізодів, де кожна секунда вартувала життя:
- 8 травня: попри контузію після артобстрілу, він власноруч витягнув побратимів з-під завалів знищеної позиції.
- 15 травня: самотужки ліквідував двох окупантів, чим зірвав наступ ворожої групи.
- 3 червня: під шквалом вогню з артилерії та FPV-дронів замінував шлях, на якому згодом підірвалася російська бронетехніка.
Ціна відновленого контролю
Фатальним для героя став серпень. Коли росіяни захопили одну зі стратегічних точок поблизу Часового Яру і зв’язок з підрозділом зник, Анатолій Степаненко визвався добровольцем на наднебезпечну місію. Утрьох із товаришами вони мали повернути позицію під контроль Сил оборони.
Він вирішив відволікти увагу ворога на себе, щоб дати змогу хлопцям закріпитися на позиції. Анатолію вдалося. Він переміщався по відкритій території, коли на нього полювали ворожі БпЛА.
Його останній маневр забезпечив успіх операції, але коштував життя самому бійцю. Коли Анатолій дістався траншеї – так званої «лисячої нори» – ворожий FPV-дрон влучив прямо в ціль. Обвал ґрунту не залишив шансів на порятунок. Тіло захисника, який до останнього подиху виховував трьох дітей і мріяв про мирну працю, змогли евакуювати лише згодом.
Старший солдат Степаненко загинув 6 серпня 2025 року, залишивши по собі відбиту у ворога позицію та двох врятованих друзів, які продовжують його справу.
