Український ринок сільськогосподарських земель подолав психологічну позначку в один мільйон гектарів, продемонструвавши стрімке цінове ралі. Станом на початок березня 2026 року середня вартість гектара сягнула 64 631 грн (1 501 долар), що фактично означає подвоєння ціни з моменту старту реформи у 2021 році.
Згідно зі свіжими даними Державного земельного кадастру, за весь час функціонування вільного ринку було укладено понад 334 тисячі угод. Попри виклики повномасштабної війни, динаміка залишається стабільною. Як зазначив голова Держгеокадастру Дмитро Макаренко, побоювання щодо масового розпродажу за безцінь не справдилися – в обіг наразі надійшло лише 3% від усіх сільгоспугідь країни. Це відповідає консервативним темпам розвитку ринків у країнах Європи.
Географія активності та регіональні лідери
Інтенсивність купівлі-продажу суттєво різниться залежно від регіону, відображаючи як інвестиційний інтерес, так і безпекову ситуацію. Найбільшу кількість операцій із землею зафіксовано у таких областях:
- Сумська область – 32 396 угод;
- Полтавська область – 31 478 угод;
- Вінницька область – 27 970 угод.
На противагу лідерам, найменшу активність демонструють Волинська (1 307), Рівненська (1 352) та Запорізька (2 479) області. Загалом в економічний обіг залучено лише 5,8% земель, на які раніше поширювався мораторій. Більшість цих площ продовжують перебувати в оренді, що свідчить про виваженість власників паїв.
“Ринок розвивався стабільно попри воєнні шоки. Скасування мораторію не спричинило соціальної чи економічної напруженості”, – наголошує Дмитро Макаренко.
Експерти пов’язують стійкість сектору з допуском до ринку юридичних осіб у 2024 році та зростанням частки агробізнесу у структурі ВВП. Очікується, що протягом 2026 року позитивний тренд збережеться. Прогнози вказують на подальше здорожчання землі та збільшення кількості транзакцій по всій країні, оскільки інвестори продовжують розглядати український чорнозем як надійний актив.
