Звичайна людина у високогір’ї швидко відчуває слабкість, задуху та сильний головний біль. Корінні народи Тибету та Непалу навпаки почуваються там цілком комфортно.
Ми звикли, що середовище шкодить. Альпіністи часто стикаються з висотною хворобою – через падіння тиску організм просто не отримує достатньо кисню.
Тим не менш, людські спільноти успішно процвітають на висотах Тибетського нагір’я, попри вкрай низький рівень кисню в розрідженому повітрі. За десять тисячоліть їхні тіла суттєво змінилися.
Вони адаптувалися для максимально ефективного використання наявної атмосфери, уникаючи кисневого голодування тканин – стану, що називається гіпоксією.
“Це вражаючий приклад біологічного різноманіття нашого виду”, – зазначила антропологиня Синтія Белл з Університету Кейс Вестерн Резерв. Вона роками вивчає, як саме люди пристосовуються до екстремальних умов.
У дослідженні, оприлюдненому восени 2024 року, вчені виявили унікальні фізіологічні особливості крові тибетських громад, що значно покращують її здатність переносити життєво необхідний кисень.
Репродуктивні стратегії високогірних жінок
Для вивчення еволюційних успіхів дослідники зосередилися на показниках фертильності жінок, адже саме вони передають ці адаптивні риси наступним поколінням.
Жінки, що краще долають стрес вагітності, частіше народжують більше дітей. Це базовий принцип природного відбору.
Це дає перевагу.
Нащадки успадковують ці успішні риси виживання, отримуючи вищі шанси на подальше розмноження, закріплюючи еволюційний прогрес протягом багатьох років.
Природний відбір часом діє неочікувано. Наприклад, ген серповидноклітинної анемії поширений там, де лютує малярія, бо він надає певний захист від хвороби.
Команда Белл обстежила 417 жінок віком до 86 років, які все життя прожили в Непалі на висоті понад 3500 метрів.
Вчені порівнювали кількість живонароджених дітей – показник варіювався від 0 до 14 – з рівнем гемоглобіну та іншими ключовими параметрами здоров’я, що відповідають за транспортування кисню до тканин.
Результати здивували дослідників
Виявилося, що рекордсменки за кількістю дітей мали не найвищий, а цілком середній для групи рівень гемоглобіну.
Зате їхній гемоглобін був насичений киснем максимально ефективно.
Ця стратегія дозволяє доставляти кисень до клітин, не згущуючи кров, що значно знижує навантаження на серце, якому інакше довелося б перекачувати густішу та в’язкішу рідину.
Тепер вчені розуміють, що проміжне значення гемоглобіну є найвигіднішим для здоров’я.
“Що вища насиченість, то краще. Сюрпризом стало те, що жінки можуть мати високий успіх навіть при низьких значеннях одних характеристик, якщо інші параметри транспортування кисню є сприятливими”, – пояснила Белл.
У найуспішніших жінок також зафіксували вищу швидкість припливу крові до легенів та ширші ліві шлуночки серця, що відповідають за перекачування насиченої киснем крові.
У комплексі ці анатомічні особливості дозволяють тілу витискати максимум з розрідженого повітря.
Культурні фактори мали значення
Дослідники визнали, що на результат впливають і соціальні чинники: ранні пологи та тривалі шлюби сприяють довший період фертильності, збільшуючи кількість дітей.
Однак фізіологія відіграла визначальну роль. Жінки з характеристиками, максимально наближеними до рівнинних жителів без висотного стресу, мали найкращі показники народжуваності.
“Ми спостерігаємо безперервний природний відбір у дії, що допомагає краще зрозуміти загальні процеси людської еволюції”, – підсумувала Белл.
