Таємниця другої палеолітичної стоянки у Мезині

Таємниця другої палеолітичної стоянки у Мезині

Світова археологічна спільнота давно звикла асоціювати Мезин на Чернігівщині з однією знаковою пам’яткою кам’яної доби. Проте спадщина видатного краєзнавця та засновника місцевого науково-дослідного музею Василя Куриленка відкриває зовсім іншу картину. У своїй праці про історію Чернігово-Сіверщини дослідник детально описує існування ще одного поселення первісних людей – так званої другої Мезинської стоянки.

Цей об’єкт отримав назву Костомахи колодязь. Локація розташована лише за п’ятсот метрів на північ від основної, всесвітньо відомої стоянки. Своє незвичне найменування пам’ятка отримала завдяки випадковому відкриттю під час господарських робіт, коли на восьмиметровій глибині у шарі лесу люди натрапили на сліди життєдіяльності прадавніх мешканців.

Археологічний контекст знахідки вражає своєю насиченістю та загадковістю. Під час копання колодязя було виявлено вугільну лінзу, залишки попелу та знаряддя з кременю. Особливий інтерес викликав незвичний біологічний артефакт – суглобний плавник істоти, що нагадує вимерлу кистеперу рибу. Куриленко припускав, що ця реліктова знахідка могла потрапити до рук людей з джерельного озерця, яке й донині живиться водами з мезозойських крейдяних надр.

На тривалий період перебування людей у цій місцевості вказують і особисті знахідки Василя Єлисейовича, зроблені неподалік від колодязя. Серед них виділяються кремені та пошкоджені рубила. Попри очевидну наукову цінність, Костомахи колодязь залишається маловивченим об’єктом. Як зазначав сам автор дослідження, ця територія все ще чекає на масштабні розкопки та фахівців, які зможуть розкрити всі її секрети.

Тут копачі колодязя у лесі, на глибині 8 м знайшли лінзу вугілля, купу попелу, кремені, суглобний плавник химерної водоплаваючої істоти. Вона нагадує скоріше кистеперу рибу, яка вимерла мільйони років тому. Яким чином вона сюди потрапила – залишається загадкою, скоріше цю реліктову істоту виявили в джерельному озерці, яке і досі витікає з крейдяних мезозойських надр

Життєвий шлях самого Василя Куриленка був не менш дивовижним за його відкриття. Постать цього історика, археолога та митця унікальна навіть за формальними ознаками – свого часу він спочатку став студентом університету і лише після цього закінчив середню школу.

Total
0
Shares
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації