В Україні запрацював оновлений механізм нарахування одноразової грошової допомоги для сімей загиблих військовослужбовців. Відтепер граничний термін подання документів залежатиме не від дня трагедії, а від дати офіційної реєстрації смерті в державних реєстрах.
Постанова Кабінету міністрів № 631 кардинально змінює правила гри для тих, хто місяцями чекає на офіційне підтвердження загибелі близьких. Якщо раніше трирічне “вікно” для звернення за допомогою відчинялося в день смерті, то тепер точка відліку змістилася на дату актового запису. Уявімо ситуацію: боєць поліг 1 вересня 2025 року, проте бюрократичні процедури завершилися лише 1 січня 2026-го. За новою логікою, три роки на отримання виплати рахуватимуться саме з січня.
Втім, юристи наголошують на юридичних тонкощах, що виникають у випадках зі зниклими безвісти.
«Якщо смерть констатована одразу належним чином, то сумнівів немає, якою є дата смерті. Але якщо військовий зник безвісти, а згодом було знайдено тіло або встановлено факт смерті в судовому порядку, то датою смерті буде дата, зазначена в акті cлужбового розслідування або у відповідному наказі по особовому складу частини (ймовірна дата фактичної загибелі)»
Ключовим вододілом у цьому питанні є дата 4 червня 2025 року. Оскільки норми закону не мають ретроспективної сили, для випадків, що сталися раніше, діє старий порядок – Постанова № 168. Це означає, що родини воїнів, які зникли безвісти у 2022 чи 2023 роках, перебувають у зоні ризику.
Ситуація виглядає так:
- Для загиблих після 4 червня 2025 року строк рахується від дати реєстрації документа.
- Для трагедій, що сталися до цієї дати, відлік триває від дня фактичної смерті, вказаного у свідоцтві.
Такий правовий дуалізм вимагає від родичів максимальної пильності. Якщо факт смерті не буде встановлений у судовому порядку вчасно, право на державну підтримку може бути втрачене через вичерпання ліміту часу, який невблаганно спливає від моменту реальної загибелі.
