У Сосниці, на батьківщині Олександра Довженка, представили унікальну експозицію, що переносить глядача у химерний світ українського бароко. Анатолій Семенцов, місцевий кераміст із багаторічним досвідом, презентував колекцію з 38 масок, натхненну безсмертною повістю «Ніч перед Різдвом».
Ці роботи чекали свого часу понад два десятиліття. Майстер створив їх ще на початку 2000-х, і до цього моменту керамічні образи зберігалися в його майстерні. Лише напередодні Різдва 2025 року колекція вперше залишила стіни робочого кабінету, щоб стати частиною виставкового простору музею Довженка.
Філософія чистої фантазії та пластика образів
Головна особливість творчого методу Семенцова – повна відмова від візуальних підказок. Майстер принципово не використовує Інтернет чи ілюстрації інших художників, покладаючись виключно на власну інтуїцію та текст Миколи Гоголя. Для нього робота з матеріалом – це своєрідна медітація.
“Мені треба ввійти в оцю ауру глини, відчуття її пластики, і свою фантазію у формі. Це така внутрішня підготовка” – ділиться автор.
Анатолій зізнається, що глина для нього є найслухнянішим провідником думок. Під час читання він буквально «вишукує» характер персонажа у власній уяві. Цікаво, що навіть через роки митець дивиться на свої творіння критично, міркуючи, що сьогодні він міг би відтворити певні деталі інакше.
Від кохання Вакули до магії Солохи
Експозиція тематично розділена на два ключові вектори, що відображають різні грані людської душі та народних вірувань:
- Лінія щирих почуттів: центральне місце тут посідають Вакула та Оксана. Для майстра саме любов є найвищим божественним даром, що стоїть вище за будь-які матеріальні цінності.
- Світ містики та ментальності: ця частина присвячена Солосі та жіночим образам, які втілюють у собі народні уявлення про відьомство. За словами автора, такі персонажі відображають нашу ідентичність – суміш віри, страху та захоплення невідомим.
Художник зауважує, що риси гоголівських героїв він часто помічає у сучасниках, адже обличчя – це візитівка людини. Кілька точних рухів стеком, зміна нахилу брів – і глиняна маска набуває або комічного, або глибоко сумного вигляду.
Головна зберігачка фондів музею Оксана Плитник зазначає, що Анатолій Семенцов є давнім другом закладу. Їхня співпраця триває ще з 1984 року, і за цей час відвідувачі бачили чимало знакових циклів:
- Керамічні інтерпретації «Вія» та «Майської ночі»
- Виставку за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки
- Експозицію, присвячену давньоукраїнським божествам
- Проєкт «Духовний всесвіт Олександра Довженка»
Побачити «диканських» героїв у Сосниці можна буде протягом найближчих місяців. Тривалість виставки залежатиме від рішення самого автора, який нарешті дозволив своїм героям вийти з тіні майстерні до глядача.
